Какое счастье в жизни научиться ждать,
Любить, друг другу доверять,
И жить той верой, что в сердцах горит,
Когда Господь над нами держит щит.
Какое счастье – ценное беречь,
Надеждой крепкой боль разлуки жечь!
Какое счастье- ИСТИННО ЛЮБИТЬ,
И на двоих одним дыханьем жить.
Алина Бабыч,
Киев, Украина
"Господь - крепость моя и щит мой; на Него уповало сердце мое, и Он помог мне, и возрадовалось сердце мое; и я прославлю Его песнию моею" (псалом 27:7.) e-mail автора:alya_babich@ukr.net
Прочитано 10215 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.